«Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають..."
Кирило Тур
«Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, протоптані, і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота..."
Іван Брюховецький
" Батько мій сів на коня,ухопив на сідло карапуза-сина свого, себто мене, ...та й гайнув на Запорожжє".
Кирило Тур
"Візьме правда верх і без нас...Може, се тілько на науку мирові і пустив Господь Україну в руки харцизякам..."
Яким Сомко
"...проповідував він слово правди Божої рибалкам і чабанам запорозьким..."
Іван Шрам
"...жалуючи згуби паволчан,сам удавсь до Тетері і прийняв усю вину на себе. І Тетеря, окаянний,не усомнився його... на смерть осудити..."..
Іван Шрам
Хто був гетьманом на Правобережній Україні в той час, коли герої роману Сомко та Брюховецький боролись за гетьманську булаву?
Павло Тетеря
Кому з героїв належить подана характеристика «хисткий і проворний, як сугак на степу»?
Петру Шраменку
Хто звелів посадити Іванця Брюховецького "верхи на свиню да й провезти по всьому Гадячу"?
Яким Сомко
«Дівка, як те дерево, де посадиш там і прийметься». Яке дерево мав на увазі Кирило Тур?
Вербу
Кого в романі так проклинали? "Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нашу старість осоромив! Щоб на тебе образи попадали! Щоб тебе пекло та морило!..."
Івана Брюховецького
"Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного"
Кирило Тур
Улюблена справа пана Череваня.
Бжолярство
"...маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щире срібло, скільки його там осталось,да й махнув на Запоріжжя".
Іван Брюховецький
«Невже ж на те козаки воювали і кров свою проливали, щоб пропала козацька слава порошиною з дула?»
Іван Шрам
Вітання запорожців одне з одним у степу нагадувало зустріч...
хижих птахів у степу.
Колись мав прізвище Чепурний і вчився в Київській братській школі.
Іван Шрам
Дружиною Череваня була...., а Гвинтовки...
...Меланія..., ...Настя.
«…був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий…».
Василь Невольник
"...переплив Случ під кулями...,перебравсь у лядський табір,убив хорунжого й корогву його приніс до гетьмана"
Петро Шрам
Посеред двору, де мешкав Гвинтовка, стояв стовп, до срібного кільця якого міг прив'язати коня тільки...
хто рівня господареві.
"Діти мої! Наступає страшна година: перехрестить,мабуть, нас Господь ізнов огнем і мечем. Треба нам тепер такого полковника,щоб знав, де вовк,а де лисиця".
Іван Шрам
«…був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної" (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі..."
Яким Сомко
" А чого нам, бгате, до Вкгаїни?Хіба нам нічого їсти або пити..."
Михайло Черевань
«…був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню рійну з ляхами»
Михайло Черевань
«…був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його повагу і шанобу»
Іванець
Старим дідом називав П. Куліш...
Київ
«Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сам вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік…»
Іван Шрам
"...темний був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені..."
Божий чоловік
«Хоть він був і значний козак, да не против гетьмана; хоть він був юнак уродливий, да не против Сомка».
Петро Шраменко
Честі і правди, на думку Шепеля, дотримувався...
Яким Сомко
" Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани"
Іван Шрам
«…стояв у голубому жупані перед своїх запорожців. Тут уже він був не той, що в Романовському Куті: позирав гордо, по-гетьманськи, і тілько всміхавсь, узявшись у боки».
Іван Брюховецький
«У мене,— каже,— одна дорога по всьому світу. Блаженні милостивії, яко ті помиловані будуть...».
Чоловік Божий
Як хижий орел на ягницю, поглядував Пугач на...
Кирила Тура
«Хата, піч, подушки — ото вам і все щастє. А козакові поле не поле, море не море, щоб ізнайти долю. Козацька доля в бога на колінах».
Кирило Тур
"Що вам битися за мою голову, коли погибає Україна!...Пропадай шабля, пропадай і голова! Прощай, безщасна Україно!"
Яким Сомко
«Вона, голубонька, справді рознемоглась. Не жартами здавались їй химерні речі запорожця: вона боялась, щоб не вхопив він її, як шуляк, і просила матері позащіпати кругом двері».
Леся Черевань