«…був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної" (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі..."
Яким Сомко
Як хижий орел на ягницю, поглядував Пугач на...
Кирила Тура
«Хоть він був і значний козак, да не против гетьмана; хоть він був юнак уродливий, да не против Сомка».
Петро Шраменко
"...жалуючи згуби паволчан,сам удавсь до Тетері і прийняв усю вину на себе. І Тетеря, окаянний,не усомнився його... на смерть осудити..."..
Іван Шрам
"Діти мої! Наступає страшна година: перехрестить,мабуть, нас Господь ізнов огнем і мечем. Треба нам тепер такого полковника,щоб знав, де вовк,а де лисиця".
Іван Шрам
" Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани"
Іван Шрам
Дружиною Череваня була...., а Гвинтовки...
...Меланія..., ...Настя.
«…був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його повагу і шанобу»
Іванець
"Що вам битися за мою голову, коли погибає Україна!...Пропадай шабля, пропадай і голова! Прощай, безщасна Україно!"
Яким Сомко
«Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, протоптані, і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота..."
Іван Брюховецький
"...маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щире срібло, скільки його там осталось,да й махнув на Запоріжжя".
Іван Брюховецький
Посеред двору, де мешкав Гвинтовка, стояв стовп, до срібного кільця якого міг прив'язати коня тільки...
хто рівня господареві.
«Невже ж на те козаки воювали і кров свою проливали, щоб пропала козацька слава порошиною з дула?»
Іван Шрам
"...проповідував він слово правди Божої рибалкам і чабанам запорозьким..."
Іван Шрам
"Візьме правда верх і без нас...Може, се тілько на науку мирові і пустив Господь Україну в руки харцизякам..."
Яким Сомко
«…був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий…».
Василь Невольник
«Дівка, як те дерево, де посадиш там і прийметься». Яке дерево мав на увазі Кирило Тур?
Вербу
Улюблена справа пана Череваня.
Бжолярство
Хто був гетьманом на Правобережній Україні в той час, коли герої роману Сомко та Брюховецький боролись за гетьманську булаву?
Павло Тетеря
" А чого нам, бгате, до Вкгаїни?Хіба нам нічого їсти або пити..."
Михайло Черевань
«Хата, піч, подушки — ото вам і все щастє. А козакові поле не поле, море не море, щоб ізнайти долю. Козацька доля в бога на колінах».
Кирило Тур
"...темний був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені..."
Божий чоловік
"...переплив Случ під кулями...,перебравсь у лядський табір,убив хорунжого й корогву його приніс до гетьмана"
Петро Шрам
«…стояв у голубому жупані перед своїх запорожців. Тут уже він був не той, що в Романовському Куті: позирав гордо, по-гетьманськи, і тілько всміхавсь, узявшись у боки».
Іван Брюховецький
Хто звелів посадити Іванця Брюховецького "верхи на свиню да й провезти по всьому Гадячу"?
Яким Сомко
Колись мав прізвище Чепурний і вчився в Київській братській школі.
Іван Шрам
«Вона, голубонька, справді рознемоглась. Не жартами здавались їй химерні речі запорожця: вона боялась, щоб не вхопив він її, як шуляк, і просила матері позащіпати кругом двері».
Леся Черевань
Вітання запорожців одне з одним у степу нагадувало зустріч...
хижих птахів у степу.
«У мене,— каже,— одна дорога по всьому світу. Блаженні милостивії, яко ті помиловані будуть...».
Чоловік Божий
Кому з героїв належить подана характеристика «хисткий і проворний, як сугак на степу»?
Петру Шраменку
«Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сам вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік…»
Іван Шрам
«…був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню рійну з ляхами»
Михайло Черевань
Кого в романі так проклинали? "Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нашу старість осоромив! Щоб на тебе образи попадали! Щоб тебе пекло та морило!..."
Івана Брюховецького
"Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного"
Кирило Тур
Старим дідом називав П. Куліш...
Київ
Честі і правди, на думку Шепеля, дотримувався...
Яким Сомко
" Батько мій сів на коня,ухопив на сідло карапуза-сина свого, себто мене, ...та й гайнув на Запорожжє".
Кирило Тур
«Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають..."
Кирило Тур