Game Preview

Лариса Яценко

  •  Ukrainian    37     Public
    Пантелеймон Куліш. Роман "Чорна рада"
  •   Study   Slideshow
  • Хто був гетьманом на Правобережній Україні в той час, коли герої роману Сомко та Брюховецький боролись за гетьманську булаву?
    Павло Тетеря
  •  5
  • «Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, протоптані, і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота..."
    Іван Брюховецький
  •  5
  • «Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сам вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік…»
    Іван Шрам
  •  5
  • «Хоть він був і значний козак, да не против гетьмана; хоть він був юнак уродливий, да не против Сомка».
    Петро Шраменко
  •  5
  • «…був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної" (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі..."
    Яким Сомко
  •  5
  • «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають..."
    Кирило Тур
  •  5
  • «Вона, голубонька, справді рознемоглась. Не жартами здавались їй химерні речі запорожця: вона боялась, щоб не вхопив він її, як шуляк, і просила матері позащіпати кругом двері».
    Леся Черевань
  •  5
  • «Хата, піч, подушки — ото вам і все щастє. А козакові поле не поле, море не море, щоб ізнайти долю. Козацька доля в бога на колінах».
    Кирило Тур
  •  5
  • «…був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню рійну з ляхами»
    Михайло Черевань
  •  5
  • «…був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його повагу і шанобу»
    Іванець
  •  5
  • «…був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий…».
    Василь Невольник
  •  5
  • «У мене,— каже,— одна дорога по всьому світу. Блаженні милостивії, яко ті помиловані будуть...».
    Чоловік Божий
  •  5
  • «Невже ж на те козаки воювали і кров свою проливали, щоб пропала козацька слава порошиною з дула?»
    Іван Шрам
  •  5
  • «…стояв у голубому жупані перед своїх запорожців. Тут уже він був не той, що в Романовському Куті: позирав гордо, по-гетьманськи, і тілько всміхавсь, узявшись у боки».
    Іван Брюховецький
  •  5
  • Старим дідом називав П. Куліш...
    Київ
  •  5
  • Кому з героїв належить подана характеристика «хисткий і проворний, як сугак на степу»?
    Петру Шраменку
  •  5