Нечуй- Левицький. " Кайдашева сім'я". | Baamboozle - Baamboozle

Кому належать слова: "Ой господи! Якби хто взяв Лаврінову хату та одіпхнув ї геть-геть на гору або й за гору, а Карпову хату одсунув ген-ген за ставок, аж у діброву, то вони б помирились".

Бабі Палажці

Хто про кого сказав такі слова:"У нас була, як, рожа цвіла, а тепер така стала, як квітка в'яла"

Балашиха про доньку Мелашку

Кому належать слова:"Якби я мала крила, я б, здається, зараз одвідала свою неньку. Така нудьга мене бере, що, здається, якби я зозулею летіла, то ліси б посушила своєю нудьгою, крилами садки поламала б, степи попалила б своїми сухотами..."

Мелашці

За яких обставин познайомився Лаврін з Мелашкою? Звідки вона, якого роду?

Їхав понад Россю, побачив серед поля квітку – то була дівчина, дочка Охріма Балаша з Бієвиць. Мала багато братів та сестер, бідно жили.

Через що виникали сварки між молодими сім'ями?

Через курку, півня, кабана, що рив картоплю; Мотриного коня, кухоль, грушу.

Чим частували Балаші Кайдашів під час сватання?

Варениками з полуницями

Що автор назвав «Мотриною кумедією»?

Прикидання хворою, як це робила свекруха.

Про яке «чудо» не велася річ серед семигірців, що відвідали церкви у Києві?

В одного чоловіка виріс хвостик.

Кому в уста автор уклав слова пісні?

Мотрі( коли почали жити окремо від батьків)

Який сюжет із Біблії ілюстрував київський фонтан, згаданий у творі?

Самсон роздирає пащу лева

Який «знак» на голові отримала Кайдашиха, коли приїхала на сватання молодшого сина?

посадила гулю

Які монетки дала Маруся Кайдашиха малим Балашатам під час сватання?

шаги

Коли Лаврін уперше побачив Мелашку?

Під час поїздки до млина

Про кого Кайдашиха говорила такі слова:" «Ой боже мій! Це не ...., а бендерська чума. Вона мене з світу зжене!»

про Мотрю

Як називали Марусю Кайдашиху в селі?

безокою економшею

Що довелось "зробити" груші, щоб настало перемир'я?

всохнути

Якого кольору чоботи вдягала Кайдашиха на сватання?

жовтого

Діалог — То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця. — Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем… відбувається між...

Лавріном та Карпом

Хто і про кого сказав:"... коли правду сказати, то на всі Семигори немає таких хлопців, як мої. Що вже робочі, слухняні, покірливі..."

Кайдашиха про синів

Хто про кого так подумав: "Ой ти, дівчино, з кучерявої рути-м'яти звита та з гостролистої шельвії!"

Карпо про Мотрю

Чия хата була невисокою, з темними віконцями, увігнутою і підпертою стовпом стелею.

батьків Мелашки

Кого Кайдашиха точила, «як вода камінь», а Мотря «підкопувалась під неї, мов річка під крутий берег»?

Мелашку

Кого потрібно, на думку Лавріна, «посадити в клітку та показувати за гроші, як звірюку на ярмарках».

Мотрю

Хто каже такі слова: «Не так шкода мені матері, як шкода чобіт!»

Карпо

Хто дізнавшись, що мати закрила у своєму хліві його коня, хапає її за плечі, притискає з усієї сили до стінки й несамовито кричить: «…їжтеменеабоявасз’їм!», а потім з дрючком женеться за Кайдашихою, доки та не вскочила в ставок ?

Карпо

Хто називає батька «іродовою душею» і навіть піднімає на нього руку.

Карпо

До кого кричала Маруся: " Дай сюди мотовило! Це не твоє, а моє. Принеси од свого батька та й мотай на йому, про мене, свої жили..."

до Мотрі

До кого спочатку зверталася Кайдашиха саме так: «моє золото», «серце», «дитя моє» ?

до Мотрі

На чому наголошує автор в рядках: «На тих горах скрізь стримлять козацькі могили, куди тільки кинеш оком. Увесь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під безлічними могилами похована українська воля».

На тому, що одна з головних причин того, що Україна деградує, «кайдашіє», є колоніальне ярмо, втрата волі, козацького духу.

Хто " розцвіла і стала повніша на виду. Її очі, її тонкі брови блищали на сонці, а лице горіло рум’янцем од висків до самого підборіддя…” ?

Мелашка

Батьківську землю Карпо та Лаврі міряли...

Мотриним поясом

Хто хрестили Лаврінову дитину?

Карпо та Мотря

Груша, за яку сварилися, називалася ...

Лавріновою.

Омелько Кайдаш вірив, що той, хто постить у п’ятницю, не буде...

у воді потопати

Волосний посадив Мотрю в холодну на два дні за те, що вона...

виколола око свекрусі.

Кому належать слова:«Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище».

Кайдашисі

Кому належать слова:«Шкода мені тебе! У мене ще не було такої доброї та робочої наймички, як ти».

Проскурниці

Кому належать слова:«Одривай хату од цих злиднів! Що б там не коштувало, одривай, а ні, я сама відірву».

Мотрі

Кому належать слова:«Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами».

Мелашці

Кому належать слова: «Це нечиста сила мене давила... Двадцять пасок з’їла в Києві, а за двадцять першою такий гріх трапився. Послинив нечистий усе лице, й губи, й щоки».

баба Палажці

Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика :...

"На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне"

Хто з героїв повісті вважав, що вісь біля воза зламалась тільки тому, що він поїхав по снопи у неділю?

Омелько

Хто казав, що в неї свекруха "люта змія:ходить по хаті, полум'ям дише.."ише

Мотря

Хто стояв над душею в Мотрі, наче осавула на панщині?

Маруся Кайдашиха

Хто любив чепуритися і держати себе дуже чисто?

Маруся кайдашиха

Після якого свята Карпо та Мотря повічалися, а весілля гуляли 4 дні?

Після другої Пречистої [21 вересня]

На яке свято, що у вересні, Кайдаші пішли на розглядини до Довбишів.

свято Семена

Хто "стояв серед двору й осміхався. Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались».

Карпо, коли Мотря обмазала його глиною

Хто ніколи не "зачіпав дівчат, не жартував з ними. Дівчата звали його гордим».

Карпо

Хто був багатий чоловік? У кого була нова та велика хата?

Довбишів

Хто порадив Кайдашу розкопати з синами гору?

кум

«Молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими носами, з рум’яними губами"...

Карпо та Лаврін

“Брови чорні, очі карі — любо подивитися; личко, як калина, а як гляне, засміється, в мене серце в’яне…”

Лаврін про Мелашку

"...була з поетичною душею, з ласкавим серцем. Часом вона в своїй розмові несамохіть вкидала слова пісень…”

Мелашка

«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина..."

Опис Мелашки

Про кого сказано:«Який гарний парубок, хоч і білявий, які в його веселі очі!»

Про Лавріна

«Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» ...

Портрет Лавріна

Хто про кого сказав: "Твоя жінка таки гадюка, вибачайте в цім слові, батюшко. Твою жінку тільки посадить в клітку та показувати за гроші, як звірюку, на ярмарках. Вона кривдила, батюшко, й нашу матір, вибила їй око, й моїх дітей лупить..."

Лаврін про Мотрю

Про кого сказано:"В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю»?

Мотрю

«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні..." -це портрет..

Мотрі

Хто "...був білявий, але волосся на його голові звершечку було трохи рудувате…”

Карпо

«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті» -це портрет

Карпа

Про кого сказано:"“По другий бік тину стояла ..., висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг, сорочці, в здоровій хустці на голові. Сліпе око біліло ніби наскрізь, як вушко в голці..."?

Про Марусю Кайдашиху

” В неї аж губи трусились до лайки, та не було з ким лаяться…”

Про Марусю Кайдаш

“Його голова стояла сива, аж біла, тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали, неначе у ямках, глибоко позападавших під бровами”

Омелько Кайдаш

" До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. Попаді й небагаті панії частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці ..."

Маруся Кайдашиха

«Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. .... замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить ..."

Маруся Кайдашиха

"...був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі ..., говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік..."

Омелько Кайдаш

“Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала ... свій напечаток…”

Омелько Кайдаш

«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки"- це опис...

Омелька Кайдаша