«Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» ...

Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика :...

Хто порадив Кайдашу розкопати з синами гору?

Кому належать слова:«Одривай хату од цих злиднів! Що б там не коштувало, одривай, а ні, я сама відірву».

Чия хата була невисокою, з темними віконцями, увігнутою і підпертою стовпом стелею.

Груша, за яку сварилися, називалася ...

Хто про кого сказав: "Твоя жінка таки гадюка, вибачайте в цім слові, батюшко. Твою жінку тільки посадить в клітку та показувати за гроші, як звірюку, на ярмарках. Вона кривдила, батюшко, й нашу матір, вибила їй око, й моїх дітей лупить..."

Чим частували Балаші Кайдашів під час сватання?

“Його голова стояла сива, аж біла, тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали, неначе у ямках, глибоко позападавших під бровами”

Хто "стояв серед двору й осміхався. Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались».

Кому належать слова:"Якби я мала крила, я б, здається, зараз одвідала свою неньку. Така нудьга мене бере, що, здається, якби я зозулею летіла, то ліси б посушила своєю нудьгою, крилами садки поламала б, степи попалила б своїми сухотами..."

“Брови чорні, очі карі — любо подивитися; личко, як калина, а як гляне, засміється, в мене серце в’яне…”